Кератоконус – прогресуюче захворювання, при якому рогівка стоншується і змінює форму зі сферичної на конічну. Найчастіше цей діагноз ставлять на другому-третьому десятилітті життя хворого. Рання діагностика та лікування дуже важливі, оскільки дозволяють зберегти гостроту зору та зупинити прогресування захворювання. Пройти комплексну діагностику та отримати якісне лікування кератоконусу https://lvivmedicalcenter.com/blog/diagnostyka-ta-likuvannya-keratokonusu/ можна в клініці LMC у Львові та Івано-Франківську. Звертайтесь!
Як проявляється кератоконус
Рогівка – це зовнішня прозора частина ока, яка розташована перед кольоровою райдужною оболонкою. Має форму кулі з гладкою поверхнею. При кератоконусі деформується рогівка, погіршується гострота зору, наростає астигматизм і короткозорість. Очі стають дуже чутливими до світла, пацієнти також скаржаться на сльозотечу та ефект «ореолу». Якщо захворювання тривалий час не лікувати, це може призвести до серйозного погіршення зору та необхідності пересадки рогівки.
Що викликає захворювання
Причини кератоконуса можуть бути як генетичними (спадковими), так і пов’язаними з негативним впливом навколишнього середовища. Це захворювання часто супроводжує інші проблеми зі здоров’ям, такі як:
- атопічний дерматит;
- алергічний кон’юнктивіт;
- зміни пігменту сітківки;
- а також зустрічається у пацієнтів з синдромом Дауна або синдромом Марфана, у дітей батьків, які самі страждають на кератоконус.
Основні симптоми
Початок процесу деформації рогівки рідко вдається вчасно помітити. Першими симптомами кератоконуса зазвичай є почервоніння очей і свербіж, які пацієнти часто пояснюють втомою або алергією. Хвора людина постійно відчуває бажання потерти очі руками. З часом, крім свербіння, з’являються:
- чутливість до світла, що викликає сильне сльозотеча;
- ефект гало (світяться навколо джерел світла);
- двоїння в очах;
- спотворення зображення.
Але найбільше хворого турбує стрімко погіршується зір, що змушує його частіше відвідувати офтальмолога і міняти окуляри. Адже зір неможливо покращити навіть в окулярах.
Діагностика кератоконусу
При підозрі на кератоконус проводиться томографія рогівки. Це дослідження дозволяє чітко оглянути передню і задню поверхню рогівки і дозволяє виявити патологічні зміни на дуже ранній стадії захворювання. Томографію рогівки необхідно проводити всім пацієнтам з прогресуючим астигматизмом і короткозорістю.
Лікування кератоконусу
При кератоконусі зазвичай рекомендують крослінкінг – відносно коротку і безболісну операцію. Це єдина процедура, ефективна в боротьбі з прогресуючим кератоконусом, що підтверджено численними клінічними дослідженнями.
Лікування складається з 3 етапів. Спочатку видаляється епітелій рогівки, після чого вона просочується спеціальним препаратом, що містить рибофлавін. Після витримки протягом 15-30 хвилин над оком поміщають лампу, що випромінює УФ-А промені, яка завдяки наявності рибофлавіну зміцнює структуру рогівки. Це допомагає зупинити прогресування захворювання.
Основною метою крослінкінгу є стабілізація захворювання, хоча у деяких пацієнтів спостерігається поліпшення гостроти зору.
Також використовується інноваційний метод зшивання. Він відрізняється від інших варіантів лікування тим, що в ньому використовується особливий вид рибофлавіну. Завдяки цьому можна досягти задовільних результатів без видалення епітелію рогівки та за відносно короткий час лікування приблизно 15 хвилин. Ця процедура можлива і для дітей.
Ефект зшивання проявляється через півроку. За цей час колагенові волокна в рогівці відновлюються, утворюються нові поперечні зв’язки і рогівка стає еластичною. Захворювання припиняє розвиток.
Якщо кератоконус не сильно розвинений, можлива одночасна лазерна корекція дефекту в поєднанні з крослінкінгом. Деяким пацієнтам спочатку роблять крослінкінг, а через кілька місяців – лазерну корекцію.
Після процедури крослінкінгу легше підібрати контактні лінзи (тверді, гібридні), які регулярно використовуються для корекції астигматизму та короткозорості у людей з кератоконусом.
Існують і інші методи корекції дефектів зору при цьому захворюванні, їх завдання полягає в тому, щоб вирівняти утворився конус; Зазвичай їх наносять через кілька місяців після зшивання.
Операція пересадки рогівки
У тих випадках, коли хвороба дуже запущена, доводиться вдаватися до пересадки рогівки. Процедура займає близько 1,5 години. Відторгнення трансплантата зустрічається вкрай рідко (менше 1%). На жаль, період відновлення досить тривалий (6-12 місяців). У цей час необхідно уникати фізичних навантажень і постійно приймати імунодепресанти.
